Plecoglossus altivelis

?Аю
Охоронний статус
Даних недостатньо (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)]
Надряд:	Протакантопері (Protacanthopterygii)
Ряд:	Корюшкоподібні (Osmeriformes)
Родина:	Plecoglossidae Bleeker, 1859
Рід:	Plecoglossus Temminck & Schlegel, 1846
Вид:	Plecoglossus altivelis
Біноміальна назва
Plecoglossus altivelis (Temminck & Schlegel, 1846)
Синоніми
Salmo altivelis Temminck & Schlegel, 1846 Plecoglossus altivelis altivelis (Temminck & Schlegel, 1846) Plecoglossus altivelis chinensis Wu & Shan, 2005 Plecoglossus altivelis ryukyuensis Nishida, 1988 Plecoglossus ryukyuensis Nishida, 1988
Посилання
Вікісховище:	Plecoglossus altivelis
Віківиди:	Plecoglossus altivelis
EOL:	994386
ITIS:	162027
МСОП:	62222
NCBI:	61084

Аю (Plecoglossus altivelis) — єдиний сучасний вид риб у складі роду Plecoglossus та родини Plecoglossidae. Належить до ряду Корюшкоподібних (Osmeriformes).

Найдавніші викопні рештки Plecoglossidae належать прісноводній рибі доби палеоцену †Speirsaenigma lindoei з Альберти (Канада), вони представлені міцними зубами на щелепах дорослих особин.

В складі виду Plecoglossus altivelis визнано два підвиди: Plecoglossus altivelis chinensis  Wu & Shan, 2005 (провінція Шаньдун, Китай) та Plecoglossus altivelis ryukyuensis  Nishida, 1988 (острови Рюкю, Японія). Обидві ці назви вважаються молодшими синонімами Plecoglossus altivelis.

Поширення

Plecoglossus altivelis — діадромний субтропічний вид, живе в морських, солонуватих та прісних водах. Окрім типових амфідромних популяцій, є популяції, що не виходять у море. Зустрічається на широтах 23-44° пн. ш.

Вид поширений у Східній Азії: Японія (включаючи острови Рюкю), Корея, Китай, Тайвань, північний В'єтнам. Зустрічається в північно-західній частині Тихого океану, в басейнах Японського, Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського морів. На півночі засвідчений біля західного узбережжя острова Хоккайдо. На Тайвані місцева популяція P. altivelis повністю зникла через техногенне руйнування навколишнього середовища, але згодом в річках острова випустили мальків аю, і вид знову живе на острові в дикій природі.

Опис

Виростає приблизно до 30 см завдовжки, звичайний розмір — 15-20 см. Максимальна довжина: 70 см. Зовні нагадує дрібну форель. Тіло видовжене. Бічна лінія повна, містить 145—169 лусочок. Луски дрібні, циклоїдні. Рот великий. Протягом життєвого циклу він змінюється від рота з нормальними дрібними конічними зубами на обох щелепах у молодих особин до рота з 11—14 гребінчастими (плакоїдними) зубами на зовнішніх краях щелеп у дорослих особин. Язик ребристий.

Спинний плавець високий, має 10—11 променів. В анальному плавці 14—15 променів, у грудних плавцях по 14 променів. Основа черевних плавців розташована під серединою спинного плавця. Жировий плавець присутній. 59—64 хребця. У північних популяцій кількість променів у плавцях, а також лусок та хребців є більшою. 350—400 пілоричних сліпих відростків кишківника (pyloric caeca).

Стать легко розрізнити за формою анального плавця.

Тіло має світло-жовте або оливкове забарвлення.

Спосіб життя

Донний зграйний вид риб. Амфідромні особини живуть у морі й з'являється біля берегів з пізньої осені до весни. Є також популяції, що не виходять у море, вони відомі з кількох озер в Японії.

Нерестяться навесні в нижній течії річок. Ікру відкладають вночі, для цього в гальці або піску викопують ямки розміром приблизно 10 см. Самка відкладає близько 10 тис. ікринок розміром 1 мм. Розвиток ікри триває 14—20 днів, після чого вилуплюються личинки, які мають розмір 6 мм завдовжки. Вони дрейфують за течією, харчуючись планктоном, і потрапляють у море. Тут молодь залишається протягом зими, продовжуючи харчуватись планктонними організмами: кладоцерами, коловертками, діатомовими водоростями, зеленими та синьо-зеленими водоростями.

Зграя Plecoglossus altivelis.

Молодь знову повертається до річок навесні. Риби, що досягли розміру близько 6—9 см завдовжки, починають збиратися в зграї біля гирл річок. На цей час на зовнішніх краях щелеп у них формуються маленькі листоподібні зуби, й риби змінюють спосіб харчування, починають обгризати водорості з дрібної гальки. Зграї Plecoglossus altivelis захищають територію, на якій харчуються. Навесні молоді особини розміром 5—7 см підіймаються вгору річками. Вони зустрічаються в озерах і річках, від верхів'я до гирла, надають перевагу чистій воді.

Визрівають, маючи розмір близько 20 см завдовжки. Готові до нересту особини рухаються за течією до нижньої частини річок. Дорослі особини, що живуть у морі, також заходять на нерест у нижню течію річок. Після нересту більша частина дорослих особин гине, інші повертаються в море. Деякі риби нерестяться два або три роки поспіль, інші — лише один раз.

Річкові форми зазвичай живуть лише один рік, озерні форми можуть жити 2 або 3 роки, амфідромні риби — до 3 років.

Значення для людини

Аю високо цінується як харчова риба, її м'ясо має ніжний смак, у Китаї вона вважається делікатесом. Продається свіжою, споживається свіжою, смаженою та запеченою на грилі. В Китаї цю рибу також в'ялять на сонці.

Аю, приготовлені на грилі.

Найважливіший вид риб прісноводного рибальства в Японії. Коли риба пливе вгору за течією, для її лову тут використовують приручених бакланів. Також аю є об'єктом спортивного рибальства.

Plecoglossus altivelis широко культивується в аквакультурі в Китаї та Японії, можливо, також в інших країнах. Рибні господарства, де аю вирощують у морських садках, розташовані по всій західній Японії. Як об'єкт аквакультури, ця риба була інтродукована в різних районах внутрішнього Китаю, експерименти з розведення виду розпочалися в цій країні наприкінці XX ст. В Японії протягом кількох десятиліть мальок, вирощений в інкубаторі, широко зариблювався в багатьох річках. Більшість зарибленої риби не виходить в море. В 1960—1979 рр. була спроба інтродукції Plecoglossus altivelis до Чорного й Азовського морів в Україні. Невдала спроба інтродукції аю у відкриті води була здійснена в Росії. Також Plecoglossus altivelis зариблювали в деяких водоймах США.

Аю є комерційно важливою рибою. Загальний її вилов протягом 1980—1994 років перевищував 14 тис. тонн живої ваги на рік і досяг свого максимуму в 1990 році (17 809 тонн). Надалі вилов Plecoglossus altivelis стабільно зменшувався й 2024 року становив лише 1441 тонн. Найбільше аю виловлюють в Японії. Глобальне виробництво Plecoglossus altivelis в аквакультурі протягом 1990—2024 року коливалося від 5314 тонн у 2023 році до 13 886 тонн у 1991 році.

Джерела

• Froese R., Pauly D. (eds.) (2026). Plecoglossus altivelis на FishBase. Версія за лютий 2026 року. (англ.)
• Plecoglossus altivelis Temminck & Schlegel, 1846. In: Fisheries and Aquaculture, FAO, 2026 [Cited Thursday, April 16th 2026]. (англ.)
• Huckstorf, V. (2012) Plecoglossus altivelis: інформація на сайті МСОП (версія 2025-2) (англ.) 28.05.2026
• Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 257-258: Family Plecoglossidae ISBN 978-1-118-34233-6 (англ.)
• Ayu (Plecoglossus altivelis). Ecological Risk Screening Summary. U.S. Fish & Wildlife Service, February 2011, Revised, November 2018, Web Version, 10/15/2020 (англ.)
• Sweetfish. Encyclopædia Britannica (англ.)