Перейти до вмісту

AEG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
AEG
Типбізнес
підприємство
концерн
аерокосмічне підприємство
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникEmil Rathenaud Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано19 квітня 1883 Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін Редагувати інформацію у Вікіданих
Розпущено2 жовтня 1996 Редагувати інформацію у Вікіданих
Правовий статусAktiengesellschaft[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьавтомобільна промисловість, електротехнічна промисловість[d], home appliance industryd і авіакосмічна промисловістьd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина<i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Bill_Gunston|Gunston&nbsp;B.]]</i>_[[:d:Q15053787|World_Encyclopaedia_of_Aircraft_Manufacturers]]:_From_the_Pioneers_to_the_Present_Day<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Військово-морський_інститут_США|USNI]],_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q7890797]][[d:Track:Q15053787]][[d:Track:Q4909245]]</div>-1' id="mwBA">[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираФранкфурт-на-Майні Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціяавтомобіль
електрична енергія
побутова техніка, військовий літак
 Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникErnst Georg Stöckld (січень 1991)
Emil Rathenaud
Felix Deutschd (1915)
Hermann Bücherd (1928)
Friedrich Spennrathd (травень 1947)
Hans Constantin Bodend (січень 1956)
Hans Constantin Bodend (лютий 1962)
Hans Heyned (жовтень 1962)
Berthold Gamerd (січень 1965)
Hans Bühlerd (січень 1966)
Hans Groebed (червень 1970)
Walter Cipad (липень 1976)
Heinz Dürrd (лютий 1980)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штат працівників11 000 осіб (1995)[https://www.focus.de/finanzen/news/aeg-abgemagerte-elektro-gesellschaft-wirtschaft_id_1851412.html_Focus_Online]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q33108673]]</div>-2' id="mwCA">[2]
Материнська
організація
Daimler-Benz Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірня(і)
організація(ї)
AEG factories at Humboldthaind
Sächsische Elektrizitäts-Lieferungs-Gesellschaftd
Elektrizitäts-Lieferungs-Gesellschaftd
Thüringer Electricitäts-Lieferungs-Gesellschaftd
Lloyd DynamowerkedАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwDA">[3]
ElektrowattdАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwEA">[3]
Hartung-JachmanndАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwFA">[3]
HydrawerkdАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwGA">[3]
Kohlenveredlung und SchwelwerkedАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwHA">[3]
Leitz WetzlardАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwIA">[3]
VEM SachsenwerkdАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwJA">[3]
VEB Stahl- und Walzwerk HennigsdorfdАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwKA">[3]
N.A.G.Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwLA">[3]
Vereinigte IsolatorenwerkedАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwMA">[3]
Bank Elektrischer WertedАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwNA">[3]
TelefunkenАрхів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>-3' id="mwOA">[3]
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Нагороди

CMNS: AEG у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Електричний локомотив виробництва компанії AEG.
Магнітофон AEG-Telefunken Magnetophon 3000-hifi (1973)

AEG (нім. Allgemeine Elektricitäts Gesellschaft; англ. General Electric Company) німецька компанія, що спеціалізувалася в галузі електроенергетики, машинобудування, а також товарів для дому. До і під час Першої світової війни AEG — один з найбільших виробників зброї.

Історія

[ред. | ред. код]

Компанія зобов'язана своїм походженням Емілю Ратенау, який 1883 року придбав патент на винахід ламп розжарювання Томаса Алви Едісона для Німеччини, і 1884 року було засновано компанію Edison-Gesellschaft.

У 1887 р. Еміль Ратенау прийняв у компанію Михайла Доливо-Добровольського (електротехніка польсько-російського походження, який 1884 року закінчив вище технічне училище в Дармштадті (Німеччина) та допоміг як головний інженер для практичного використання трифазної технології задля винаходу першого електродвигуна.

У 1887/1888 рр. відбулася перебудова компанії і розширення асортименту продукції, а назву було змінено на Allgemeine Elektricitäts-Gesellschaft, скорочено AEG.

У 1891 р. Міллеру та Добровольському на Міжнародній електротехнічній виставці у Франкфурті вдалося продемонструвати передавання трифазної електроенергії на велику відстань: енергію, що вироблялася на електростанції у Lauffen, було передано на 175 кілометрів довгою лінією, де вона забезпечила живленням 1000 лампочок та інше. Цей успіх став початком загальної електрифікації змінним струмом Німецької імперії та призвів AEG до економічного процвітання.

27 травня 1903 р. за наполяганням кайзера Вільгельма II засновано AEG і S & H у рівних частках зі статутним капіталом у розмірі 300000 золотих марок у галузі бездротового зв'язку в Берліні.

Вальтер Ратенау — голова AEG з 1912 року.

Упродовж невеликого часу діяльність компанії було поширено на всі галузі енергетики, особливо виробництво ламп, електродвигунів, будування електричних залізниць, заводів електрохімії, а також виробництво парових турбін, дизельних двигунів, автомобілів, кабелів тощо.

У 1903 р. за наполяганням кайзера Вільгельма II зі статутним капіталом у розмірі 300000 золотих марок у рівних частках AEG разом з Siemens & Halske заснували компанію Gessellschaft für drahtlose Telegraphie System Telefunken (добре відому як Telefunken). У 1918 р. — одна з трьох компаній, що заснували німецьку суднобудівну корпорацію Deutsche Werft.

У 1920 р. заводи з виробництва лампочок і металевого дроту було передано в Osram.

Оригінальне підприємство нині не існує, проте бренд AEG використовується шведською машинобудівною корпорацією Electrolux (побутова техніка), а також китайською групою компаній Techtronic Industries, що виробляють електроінструменти.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. <i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Bill_Gunston|Gunston&nbsp;B.]]</i>_[[:d:Q15053787|World_Encyclopaedia_of_Aircraft_Manufacturers]]:_From_the_Pioneers_to_the_Present_Day<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Військово-морський_інститут_США|USNI]],_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q7890797]][[d:Track:Q15053787]][[d:Track:Q4909245]]</div>_1-0' rel="mw:referencedBy" id="mwnA"> Gunston B. World Encyclopaedia of Aircraft Manufacturers: From the Pioneers to the Present DayUSNI, 1994.
  2. [https://www.focus.de/finanzen/news/aeg-abgemagerte-elektro-gesellschaft-wirtschaft_id_1851412.html_Focus_Online]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q33108673]]</div>_2-0' rel="mw:referencedBy" id="mwqg"> Focus Online — 1996.
  3. Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-0' id="mwsg">1 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-1' id="mwtA">2 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-2' id="mwtg">3 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-3' id="mwuA">4 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-4' id="mwug">5 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-5' id="mwvA">6 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-6' id="mwvg">7 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-7' id="mwwA">8 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-8' id="mwwg">9 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-9' id="mwxA">10 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-10' id="mwxg">11 Архів_преси_XX_століття<span_class="wef_low_priority_links">_—_1908.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q36948990]]</div>_3-11' id="mwyA">12 Архів преси XX століття — 1908.

Посилання

[ред. | ред. код]