Перейти до вмісту

Альфред Маршалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альфред Маршалл
англ. Alfred Marshall Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 липня 1842(1842-07-26)<i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1' id="mwCA">[1]Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2' id="mwDA">[2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Сполучене Королівствоwww.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-3' id="mwEA">[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 липня 1924(1924-07-13)Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2' id="mwFA">[2]<i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1' id="mwGA">[1][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кембридж, Англія, Велика БританіяМаршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2' id="mwHA">[2]<i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q116926009|Pugh&nbsp;C.&nbsp;D.&nbsp;J.]]</i>_[http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/02673039708720903_The_household,_household_economics_and_housing]_//_''[[:d:Q15761272|Housing_Studies]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Taylor_&_Francis|Taylor_&_Francis]],_1997._—_Vol.&nbsp;12,_Iss.&nbsp;3._—_P.&nbsp;383–392._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0267-3037_0267-3037];_[https://www.worldcat.org/issn/1466-1810_1466-1810]_—_[http://dx.doi.org/10.1080/02673039708720903_doi:10.1080/02673039708720903]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q880582]][[d:Track:Q15761272]][[d:Track:Q99769055]][[d:Track:Q116926009]]</div>-4' id="mwIA">[4]www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-3' id="mwJA">[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCambridge City Crematoriumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняMarshall House, Cambridged Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьекономіст, філософ, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materколедж Святого Іоаннаd
школа Мерчанта Тейлораd
Кембриджський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьекономіка, економіка і Неокласична економічна теорія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладUniversity College, Bristold
Університет Оксфорда
Кембриджський університет
Бристольський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАртур Сесіл Пігу
John Maynard Keynes and Friedrich Hayekd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиАртур Сесіл Пігу Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоШведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Туринська академія наукwww.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-3' id="mwKA">[3]
Національна академія дей-Лінчей_—_[http://dx.doi.org/10.5281/ZENODO.18315206_doi:10.5281/ZENODO.18315206]</span><div_style="display:none"></div>-5" id="mwLA">[5]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМері Маршалл Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Альфред Ма́ршалл (англ. Alfred Marshall, 26 липня 1842(18420726), Лондон 13 липня 1924, Кембридж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 року; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в Кембриджському університеті.

Помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 року. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму, чим заклав основи сучасної мікроекономіки. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

Обґрунтовуючи принцип економічної рівноваги, А. Маршалл увів в економічну науку категорію «рівноважної ціни», яка являє собою точку перетину кривої попиту (граничної корисності) і кривої пропозиції (граничних витрат). «Коли попит і пропозиція знаходяться у рівновазі, кількість товару, виробляємого в одиницю часу, можна назвати рівноважною кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною ціною». Обидва ці фактори — складові ціни; корисність і витрати однаково значущі.

Маршаллу є автором таких понять як «еластичність попиту», «надлишок споживача».

А. Маршалл — засновник Кембриджської школи економіки. Курс «Економіка» він уперше читав в 1885 році.

Графік попиту і пропозиції

[ред. | ред. код]

Маршаллу належить авторство графічної моделі попиту і пропозиції, яка стала візитною карткою усієї економічної науки. Перетин кривих попиту і пропозиції нагадує ножиці, або хрест.

«Принципи економіки»

[ред. | ред. код]

Вихід у світ першого тому «Принципів економіки» А. Маршалла у 1890 році відразу став значною подією. «Пелл-Мелл газет» писала: «Виникла „нова політекономія“, а „стара“ політична економія — ця лиховісна наука, котра розглядала індивідуальну людину як винятково егоїстичну і скупу тварину, а державу — лише як масу таких тварин, пішла в минуле».[6]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879,
  • «Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879, у співавторстві з дружиною Мері Пейлі),
  • «Принципи економіки» (Principles of Economics, 1890—1891),
  • «Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892),
  • «Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919),
  • «Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).

Наприкінці життя мав наміри написати книгу «Прогрес: його економічні умови», але здійснити це не встиг.

Товариство імені Маршалла

[ред. | ред. код]

У 1927 році співробітники Кембриджського університету для вивчення творчої спадщини А. Маршалла створили Маршалліанське товариство. Серед перших членів товариства були відомі англійські економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон.

У теперішній час членами товариства є як викладачі, так й студенти Кембриджа. Товариство щорічно проводить низку заходів, включаючи лекції, зустрічі з іноземними експертами, а також щорічний благодійний обід (Marshall Society Charity Dinner).

Товариство публікує журнал «The Cambridge Economist».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. <i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_1-0' id="mwfg">1 <i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>_1-1' id="mwgA">2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>_2-0' id="mwiw">1 Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>_2-1' id="mwjQ">2 Маршалл_Альфред_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1974._—_Т.&nbsp;15_:_Ломбард_—_Мезитол._—_С.&nbsp;430.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>_2-2' id="mwjw">3 Маршалл Альфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 430.
  3. www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>_3-0' id="mwnQ">1 www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>_3-1' id="mwnw">2 www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>_3-2' id="mwoQ">3 www.accademiadellescienze.it
  4. <i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q116926009|Pugh&nbsp;C.&nbsp;D.&nbsp;J.]]</i>_[http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/02673039708720903_The_household,_household_economics_and_housing]_//_''[[:d:Q15761272|Housing_Studies]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Taylor_&_Francis|Taylor_&_Francis]],_1997._—_Vol.&nbsp;12,_Iss.&nbsp;3._—_P.&nbsp;383–392._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0267-3037_0267-3037];_[https://www.worldcat.org/issn/1466-1810_1466-1810]_—_[http://dx.doi.org/10.1080/02673039708720903_doi:10.1080/02673039708720903]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q880582]][[d:Track:Q15761272]][[d:Track:Q99769055]][[d:Track:Q116926009]]</div>_4-0' rel="mw:referencedBy" id="mwqA"> Pugh C. D. J. The household, household economics and housing // Housing StudiesTaylor & Francis, 1997. — Vol. 12, Iss. 3. — P. 383–392. — ISSN 0267-3037; 1466-1810doi:10.1080/02673039708720903
  5. _—_[http://dx.doi.org/10.5281/ZENODO.18315206_doi:10.5281/ZENODO.18315206]</span><div_style="display:none"></div>_5-0" rel="mw:referencedBy" id="mwwQ"> (unspecified title)doi:10.5281/ZENODO.18315206
  6. Проскурін П. В. (2005). Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. пос (укр.) . Київ: КНЕУ.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Альфред Маршалл. Головні принципи економіки. London: Macmillan and Co., Ltd. 1890 [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Блауг М. Маршалл, Альфред // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 205—209. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. ISBN 978-5-903816-01-9 (рос.)
  • Блауг М. Маршаллианская экономическая теория // Экономическая мысль в ретроспективе/Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 306—394. — XVII, 627 с. ISBN 5-86461-151-4 (рос.)
  • Блюмин И. Г. Теория Маршалла // Критика буржуазной политической экономии: В 3 томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. I. Субъективная школа в буржуазной политической экономии. — С. 152—227. — VIII, 872 с. — 3 200 экз. (рос.)
  • Маршалл Альфред // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 15). (рос.)
  • Мочерний С. Маршалл (Marshall) Альфред // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. с. 261-262. ISBN 966-580-101-5 (Т. 2)
  • Маршалль, Альфред // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)